17 серп. 2010 р.

Лагман

Серпень. Час баклажанів. Вони ще не встигли набитись насінням і перетворитись на мочалку в пом’ятій синій кожурі. Вони ще соковиті і упругі. Їх кинеш на сковорідку- і вони розповсюджують ні з чим не схожий аромат. Аромат серпня. Серпень- це баклажани. Баклажани- це лагман. Готуєм ЛАГМАН, паньсьтво!

Взагалі-то лагман готується, ясна річ, з бараніни, і м’ясо ріжеться мілко. Але! Ми не шукаєм легких шляхів! Об’єднуєм необ’єднуване, і готуєм м’ясо в стилі "порке", по-нашому, по-мексиканські! Ми так вже готували порке-чілі-естафадо.
Берем цільний шмат м’яса і обжар.ємо його швиденько в кастрюлі з олією. Наше завдання- притопити жирку і шоб м’ясо взялось корочкою з усіх боків

 
Вийсаєм м’ясо і в натопленому жирі обсмажуєм цибульно-часночний соус зі спеціями (коріандр в зернах, базілік, чабрець, він же тім’ян і, звісно, паприка)
 
Закладаєм наш шмат м’яса, сповільнюємо вогонь і ставим його на 2,5 години, перегортаючи кожні пів-години (пам’ятаєте супер-таймер з п’ятьох сірників?;ї)
 
Тим часом.. головні герої нашого серпневого часу ближать синіми боками...

і перець- куди ж без нього?
Виймаєм наше м’ясо і відкладаєм на термальні процедури - нехай охолоджується! Отпуск, як в металургії ;ї)
А в звільнившуся ємкість нарізаєм баклажанчиків і перцю. Додамо спецій - в нас таки орієнтальне блюдо!
Тим часом- салюте! - лапша з Італії. По ходу, з точки зору італьянців, лагман- це така ПАСТА, в якій чомусь заправки більше, ніж власне спагетті..
Кааанєєєшна, лапшу тре готувати самому.. розкатати тісто... нарізати смужечками.. Змилуйтесь! ;( 
Якшо хочте- Ваша воля! Я зашарив і взяв готову, ітільянську.


М’ясо тим часом охолонуло, і ми його безжалісно шматуєм, намагаючись по максимуму збурігти сік - бо корочка, до якої ми його обсмажили на самому початку, зберігла його надзвичайно соковитим!

і закидаєм в наші дозрілі вже овочі

Лапшу відкидаєм на дуршлаг (правильно "дуршлаг" - від німецької durchschlagen - пробитий наскрізь), а ВОДУ - увага! - не спускаєм в раковину, а використовуєм! заливаєм єю наші овочі з м’ясом. Це буде власне "жідкоє", як кажуть в Одесі
І ставим закипіти (м’ясо має нагрітись назад, бо воно ж охолонуло)

Пічка перетворилась на срач (вибачте)- все заляпане, в лапші, волокнах м’яса і недорізках баклажанів ;) І знов моя баба буде мене шпетити! (с) Но щас ніапетом...
Наше блюдо набуває ось десь такого вигляду: БУЛЬКАЄ!

Нам залишилось лише акуратно (хоч піч і так забрьохана;) викласти туди лапшу...

..прикрасити зеленню.. І вуаля!

СМАЧНОГО!
Posted by Picasa

Немає коментарів:

Дописати коментар